-а, -е.
1) Прикм. до залізо 1). || Який містить у собі залізо, багатий на залізо. || Зробл. із заліза.
••
Залізна завіса — про політику, спрямовану на ізоляцію країни від світового співтовариства, на обмеження контактів між країнами. || Покритий, оббитий жерстю. || Власт. залізу.
2) перен. Дуже міцний, сильний.
3) перен. Який відзначається непохитністю, твердістю; незламний. || Який не знає вагань, сумнівів. || Незмінний, твердо, суворо встановлений. || Який не викликає заперечень; переконливий.
4) перен. Суворий, грізний.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
бра́ти / взя́ти в шо́ри кого. 1. Підкоряти кого-небудь своїй волі, примушувати коритися. — Більше всього на світі бійся, Іване, жінок,— кумедно зморщивши щоки, сказав Половинка.— Як візьмуть вони тебе в шори, не викрутишся (В. Собко); // Приборкувати кого-небудь. Зумів (Потьомкін) узяти в шори розбійницькі турецько-татарські орди, спинити їх руїнницькі наскоки на південні землі України (С. Добровольський). 2. Лаяти, закликати до порядку, робити слухняним кого-небудь. Вичитавши всьому гуртові, директор почав брати в шори поодинці (С. Васильченко). узя́ти в сто́си. Моторенко з комбайнером як узяли бригадира в стоси, так і слова йому не дадуть сказати (Остап Вишня). узя́ти в залі́зні шо́ри. — Невже через цих ледарів і п’яниць загине врожай? Узяти їх у залізні шори! (О. Донченко). 3. Обмежуючи чиї-небудь дії, примушувати дотримуватися прийнятих норм моралі і т. ін. Бюрократів треба брати в держа́ти (трима́ти) в рука́х (в шо́рах, в повода́х). 1. кого. Утримувати кого-небудь у залежності, в покорі, позбавляти волі, свободи дій; підкоряти. Старий Бородавкін держав у руках село і сім’ю, неначе в залізних кігтях з гострими пазурами (І. Нечуй-Левицький); Дмитро додав сестрі поради, як найкраще тримати Дениса в руках (М. Ю. Тарновський); Начальник зміни (на фабриці) був принциповою і вимогливою людиною, своїх підлеглих у поводах тримав (З журналу); // кого, що. Мати владу над ким-, чим-небудь; повелівати. В своїх дужих руках тримав (Юра) сили небесні й земні, смерть і життя, здоров’я маржини й людини (М. Коцюбинський). трима́ти в залі́зних рука́х. Але зараз, як ніколи, треба тримати всіх в залізних руках… (П. Автомонов). 2. що. Контролювати що-небудь, керувати чимсь. Він (Снігур) ходить, бувало, літо й зиму в старому кожушку, годується юшкою та кашею і держить в своїх жилавих руках величе залі́зне пра́вило перев. чиє. Те, що обов’язково хтось постійно виконує, чого завжди дотримується (про усталені звички, принципи і т. ін.). Дарина дуже добре знала залізні Комаренкові правила,— все, що він говорив, завжди було перевірене до найменшої рисочки (В. Собко). залі́зний (стале́вий) кінь. Трактор. Їде Олеся Кулик на тракторі, а за нею жінки правують залізними кіньми, вся ланка гуркотить (О. Ковінька). і (ні, ані́) (ла́маного (щерба́того, залі́зного і т. ін.)) шага́ (ше́ляга). 1. зі сл. не ма́ти, не да́ти, не взя́ти і т. ін. Зовсім нічого, ніяких грошей. (Тетяна:) Щаслива ти. (Настя:) Щаслива? Візьми, коли хочеш, собі моє щастя, я й ламаного шага не візьму за нього (М. Кропивницький); — Як же вмер (багатий крамар) і три його сини стали ділитися худобою, то в тій скрині й залізного шага не знайшли (О. Стороженко); (Юда:) Та що ж би розпочав я — голий-босий? Завести торг? Я ж ні шага не мав (Леся Українка); — Так і з людьми буває. За деякого на око ти й шеляга не дав би, а на ділі він гарний чоловік (Б. Лепкий); (Настя:) Не дали тобі ані шеляга (М. Кропивницький). 2. Зовсім немає грошей. — Туреччина вимагає, щоб ми їх (сорок мільйонів) сплатили, а в державній скарбниці — ані шеляга (З. Тулуб). в кише́ні ані́ шага́. — А вона непогане діло мені радить: грошей чортма, в кишені ані шага (І. Нечуй-Левицький) ме́ртвою (залі́зною, смерте́льною) хва́ткою. 1. Дуже міцно. Задерши .. голову вверх, якусь мить вивчав (Черниш) над собою новий виступ, новий зазубень, за який можна було б вхопитися і підтягтися на руках. Потім хапався за нього сильною мертвою хваткою (О. Гончар); — Здоров, здоров, сину, — привітався Гордій і залізною хваткою стиснув руку Федота (Григорій Тютюнник); Гнат, розуміючи, що це кінець, впав на луку сідла і вхопився за нього руками смертельною хваткою (Григорій Тютюнник). 2. зі сл. вчепи́тися. Надзвичайно наполегливо. Крок за кроком, дуже повільно, але впевнено, мертвою хваткою вчепившись у роботу, іде він до виявлення помилки в зенітній ракеті (В. Собко); Авіакосмічні корпорації ладні мертвою хваткою вчепитися у контракти на будівництво орбітальних станцій (З газети). попа́стися (попа́сти, потрапити) / попада́тися (попада́ти, потрапля́ти і т. ін.) в ле́ща́та, перев. чиї, чого. Опинитися у скрутному, безвихідному становищі, в залежності від когось. (2-й чоловік (до 1-го чоловіка):) Хто раз попався у його (Бичка) лещата, годі вже пручатись! (М. Кропивницький). попа́сти в залі́зні ле́ща́та. Світлим ніжним юнаком я попав у залізні лещата фронту (П. Колесник). тверда́ рука́. 1. у кого. Хто-небудь має вольовий, сильний характер. — Кошовим настановити Захара Олексійовича… Він добрий і простий, але рука в нього тверда… Таким має бути кошовий (С. Добровольський). 2. Вольова, сильна людина. А на давнім пожарищі Іскра братства тліла, Дотлівала, дожидала Рук твердих та смілих,— і дождалась (Т. Шевченко); — Мені потрібна тверда рука,— сказала вона Борисові, коли вони зустрілися вдруге (П. Загребельний); // Владно, рішуче (про вплив і т. ін. вольової, сильної людини, людей). Але ти директор, адміністратор. Ти повинен твердою рукою, коли бачиш неподобство, викорінювати його. І не тільки викорінювати, але й виправляти (Ю. Збанацький). залі́зна рука́. Видать, що правду каже цей єзуїт: не вирватися йому (Тарасові) із їхніх залізних рук! (Василь Шевчук); Ще вдавалося залізною рукою у замшевій рукавиці приборкувати локальні смерчі типу “компетентність”, “мікроклімат”, “прогнозування” й т... смотреть
СУВО́РИЙ (який не припускає ніяких відхилень від прийнятих норм, заведеного порядку, обов'язкового виконання чогось; ніякої поблажливості, полегкості),... смотреть
залізний:◊ Залізна Вода́ 1. південно-східна дільниця міста; парк, поблизу сучасної вулиці I.Свєнціцького; мікрорайон, що належить до Нового Львова: При зустрічі вулиць Полтвянської, Стрийської, св. Софії і Зибликевича це рамя Полтви зливається з другим і третім їх раменем, що мають свої джерела в парку Стрийськім і дальше на взгір'ях т.зв. Залізної Води, де був ставок, що творив перед війною головну пляжу для львов'ян (Шах); Залізна Вода стала місцем прогульок від 1830-х років. Львів'яни мандрували туди нераз раненько із дітьми й харчами, клалися таборами по полянах у лісі й верталися пізнім вечором до міста. Гостей притягала також купіль у ставку Камінського, ну й корчемка, що тут стояла. Короткий час був тут літній німецький театр Франца Краттера (Крип'якевич) 2. потік, який витікає із двох джерел на Снопкові; протікає через парк Залізна Вода... смотреть
(прям. і перен.) iron (attr.); хім. ferric, ferrousзалізний колчедан — мін. iron pyritesзалізний брухт — scrap ironзалізна воля — iron willзалізна кімн... смотреть
-а, -е.1》 Прикм. до залізо 1).|| Який містить у собі залізо, багатий на залізо.|| Зробл. із заліза.Залізна завіса — про політику, спрямовану на ізол... смотреть
【形】1) 铁的2) 含铁的Залізна руда 铁矿(石)2) 转 铁(一般) 的, (似) 钢铁的, 特别结实的, 坚定的, 不动摇的Залізна вдача 钢铁般的性格◇ Залізна логіка 严密的逻辑, 严格的逻辑Залізний вік 铁器时代
ад'єктиввід слова: залiзо- (перен.) дуже мiцний, сильний- (перен.) який вiдзначається непохитнiстю, твердiстю; незламний- (перен.) суворий, грiзнийжел... смотреть
залі́зний[зал’ізнией]м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і
[zaliznyj]прикм.żelazny
із заліза; П. міцний, дужий, могутній; (дух) непохитний, твердий, незламний; (закон) незмінний, г. невідкличний; (- логіку) незаперечний.
Віз залізний:— поїзд [1]
Жалезажалезныпрас
{залі́знией} м. (на) -зному/-з()нім, мн. -з()ні.
железный залізний товар — скобяной товар
Залі́зний, -на, -не
(про алібі тощо) watertight
жалезажалезныпрас
техн. железный, скобяной
залі́зний прикметник
жалеза жалезны прас
żelazny
რკინის
iron
Див. гематит.
залізний вік
Див. пірит.
iron fist перен.
железный купорос
железный метеорит
железный скрап
скобяной товар