-я, с.
Стан душевного неспокою, хвилювання, збудження, занепокоєння.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ЗБЕНТЕ́ЖЕНИЙ (який відчуває збентеження), ЗНІЯКОВІ́ЛИЙ, НІ́Я́КОВИЙ, ЗНІ́ЧЕНИЙ, СКОНФУ́ЖЕНИЙ розм., ЗМІ́ШАНИЙ рідко; ШОКО́ВАНИЙ. Місячними ночами збенте... смотреть
1) (хвилювання) agitation; (тривога) alarm2) (замішання) embarrassment, confusion; discomfiture, discomposure, perplexity
імен. сер. роду, тільки одн.волнение
【中】1) 激动, 兴奋; 焦急, 不安2) 受窘, 不好意思
волнение, взволнованность; тревога; смущение, замешательство; смятение; обескураженность, озадаченность
збентеженість, стурбованість, сил. хвилювання; (розгубленість) замішання, зніяковіння, зніяковілість.
-я, с. Стан душевного неспокою, хвилювання, збудження, занепокоєння.
Неспакойхваляванне
Збенте́ження, -ння, -нню, -нням
збенте́ження іменник середнього роду
неспакойхваляванне
неспакой хваляванне
abashment