-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити.
2) у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
[złuczenyj]прикм.złączony
Злу́чений. Дієприкм. від злучити. Із сим злучена й трета характеристична прикмета спілок, а іменно рівноправність всіх членів спілки (Товариш, 1908, 89).... смотреть
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до злучити.2》 у знач. прикм. Який злучився, з'єднався докупи.
ад'єктивсоединенный
злу́чений дієприкметник