ЗНАХОДИТИ

-джу, -диш, недок., знайти, знайду, знайдеш і рідко ізнайти, -найду, -найдеш; мин. ч. знайшов і рідко ізнайшов, -шла, -шло; док., перех.

1) Шукаючи, виявляти кого-, що-небудь десь. || Виявляти, відкривати внаслідок спеціальних розвідок, досліджень. || Підшукувати, добирати кого-, що-небудь. || Вирізняти, вибирати певний проміжок часу для чого-небудь.

2) Одержувати, мати, здобувати кого-, що-небудь. || Зустрічати з боку кого-небудь якесь почуття, певне ставлення до себе і т. ін. || Набувати, одержувати в чому-небудь джерело якогось настрою, певних почуттів і т. ін. || у сполуч. зі сл. відгомін, вираз, відгук, відображення і т. ін. Мати вияв, виявлятися в чому-небудь.

••

Знайти суд на кого — приборкати кого-небудь, застосувавши певні засоби впливу.

Не знаходити {собі} місця — а) втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій; б) фізично страждати від чого-небудь.

3) також без додатка. Придумувати, розмірковуючи над чим-небудь. || Внаслідок спостережень, досліджень і т. ін. приходити до певних висновків, складати, створювати якусь думку про кого-, що-небудь. || тільки док., розм., у сполуч. зі сл. чим, за чим, що, кого і т. ін. Уживається для вираження іронічного чи зневажливого ставлення до кого-, чого-небудь.

••

Знаходити {собі} раду — виносити певне рішення, вміти вийти зі скрутного становища.

Знайти себе — визначити своє покликання.

4) Зустрічати, заставати кого-, що-небудь десь. || Заставати, виявляти кого-, що-небудь в якомусь положенні, стані.

5) Помічати, бачити у комусь, чомусь що-небудь.

6) тільки док., розм. Народити (дитину).


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

ЗНАХОДИТИСЯ →← ЗНАХОДЖЕННЯ

Смотреть что такое ЗНАХОДИТИ в других словарях:

ЗНАХОДИТИ

ВИЯВЛЯ́ТИ (бачити в комусь, чомусь що-небудь, раніше не помічене), ПОМІЧА́ТИ, УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), ЗНАХО́ДИТИ, ВІДКРИВА́ТИ, ПІДМІЧА́ТИ, НАЗ... смотреть

ЗНАХОДИТИ

знахо́дити / знайти́ соки́ру (соки́рку) під (за) ла́вкою, ірон. Відкривати для себе те, що для інших (для більшості людей) давно відоме. — Знайшли? — скептично глянув на дітей бакенщик.— Сокиру під лавкою! Та про цей будинок я вже стільки років знаю! Бачив, як його й будувати починали! (Ю. Мокрієв). знахо́дити / знайти́ спі́льну мо́ву з ким. Досягати взаємного розуміння, згоди і т. ін. Яка вона була щаслива, коли між двома сварками, хоч на хвилину, їй вдавалось знайти спільну з Антоном мову! (М. Коцюбинський); Зневажену й самотню Гільду з розкішних хоромів воєводи тягне на убогий і обшарпаний Поділ, де в темряві живуть київські трударі та її земляки — ремісники. З ними вона знаходить спільну мову, серед них відчуває людяність, щирість (З журналу); З першого знайомства вони знайшли спільну мову. Ткачук “не підводив начальства”, а начальство не давало на поталу Ткачука (Ю. Збанацький). не знахо́дити / не знайти́ по́пару, заст. Не мати спокою, перепочинку; уживається також для вираження інтенсивності якоїсь дії. В цій тиші Григорко виразно чув биття свого серця, що попару не знаходило в грудях, наче хлопцеві снився кошмар... (Ю. Яновський); (Риндичка:) Та за мною парубки, було, так мордуються, що аж попару не знайдуть, аж тини тріщать (М. Кропивницький). не знахо́дити / не знайти́ (собі́) мі́сця. 1. Бути дуже схвильованим, втрачати душевну рівновагу, самовладання, спокій. Дорогий пане Володимире (Гнатюк)! Ваша звістка зовсім прибила мене, ходжу сам не свій, не знайду місця собі (М. Коцюбинський); Заборона “України в огні” сильно пригнобила мене. Ходжу засмучений і місця собі не знаходжу (О. Довженко). 2. без чого. Нудьгувати, ходити без діла. Кожного місяця листоноша приносив Кучугурі додому пенсійні гроші. Чого ще треба? Але... Без роботи, до якої звик за багато років, ні вдома, ні між людьми не знаходив собі місця (С. Чорнобривець). не прибра́ти собі́ мі́сця. Івашко нудиться, місця собі, сердешний, не прибере (О. Стороженко). 3. Фізично страждати від чого-небудь, тяжко переносити щось (спеку, біль і т. ін.). Хлопці не знаходили собі місця. Навіть в холодку не вдавалось сховатись від сонця, воно всюди дошкуляло, парило неймовірно (Ю. Збанацький); До города дорога й підбира́ти (знахо́дити) / підібра́ти (знайти́) ключ (ключа́) до кого—чого. Знаходити певний спосіб розгадування, розв’язання і т. ін. чогось. Учених, котрі десятиріччями б’ються над загадками нерозшифрованих написів, не полишає віра, що вони врешті таки підберуть до них ключа (Н. Тихий). підбира́ти клю́чика. Мені випало “провозити” французів навчальним ЯКом. До кожного з них доводилося підбирати ключик (А. Хорунжий).... смотреть

ЗНАХОДИТИ

-джу, -диш, недок. , знайти, знайду, знайдеш і рідко ізнайти, -найду, -найдеш; мин. ч. знайшов і рідко ізнайшов, -шла, -шло; док. , перех. 1》 Шукаючи... смотреть

ЗНАХОДИТИ

недок. знаходити, док. знайти(у різн. знач.) to find; (загублене) to retrieve; (відкривати) to discoverзнаходити задоволення (в чомусь) — to find (to t... смотреть

ЗНАХОДИТИ

віднаходити, відшукувати, виявляти, відкривати, надибувати; (засоби) винаходити; (слова) підшукувати, від-, добирати; (забуте) відкопувати, роз-; (поміч) одержувати, діставати; (час) вибирати, викроювати; (резерви) вишукувати; (хиби) добачати; (потрібним) ЗАП. вважати за; (кого, де) здибати, зустрічати, натрапляти на; (самого) заставати; дк. ЗНАЙТИ, (що, у чому) помітити, побачити; (площу кола) визначити, встановити; (вихід) ІД. дати собі раду.... смотреть

ЗНАХОДИТИ

несов. - знаходити, сов. - знайти находить, найти; отыскивать, отыскать, разг. сыскивать, сыскать; обнаруживать, обнаружить (устанавливать наличие чего-н.); изыскивать, изыскать (меры, средства и т.п.) знаходити, знайти час — находить, найти [улучать, улучить] время, разг. удосуживаться, удосужиться... смотреть

ЗНАХОДИТИ

знахо́дити[знаходиетие]-оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи

ЗНАХОДИТИ

【完】 找到, 寻到; 检到, 铪到; 找出, 找到; 发现Знайти загублену річ 找到遗失的东西◇ Знайти час 抽出空闲时间, 抽空

ЗНАХОДИТИ

[znahodyty]дієсл.znajdować

ЗНАХОДИТИ

detect, disclose, discover, find, locate, (знаряддя злочину тощо) recover, trace, turn up, uncover

ЗНАХОДИТИ

Знахо́дити, -хо́джу, -хо́диш; знахо́дь, -хо́дьмо, -хо́дьте

ЗНАХОДИТИ

{знахо́диетие} -о́джу, -диеш; нак. -о́д, -о́дтеи.

ЗНАХОДИТИ

знахо́дити дієслово недоконаного виду

ЗНАХОДИТИ

Finna, hitta

ЗНАХОДИТИ

матем. находить, отыскивать

ЗНАХОДИТИ

პოვნა, მოძებნა, მიგნება

ЗНАХОДИТИ

find; detect

ЗНАХОДИТИ ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ

find fingerprints, reveal fingerprints

ЗНАХОДИТИ ЗАЧІПКУ

(при розслідуванні злочину) turn up a clue

ЗНАХОДИТИ ІНТЕҐРАЛ

находить интеграл

ЗНАХОДИТИ ПОХІДНУ

находить производную

T: 121