каджу, кадиш, недок.
1) Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами.
2) перен., розм. Випускати, виділяти дим або чад, запах; курити.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ДИМИ́ТИ (ДИМІ́ТИ) (виділяти, випускати дим), ДИМИ́ТИСЯ (ДИМІ́ТИСЯ), КУРІ́ТИ (КУРИ́ТИ), КУРІ́ТИСЯ (КУРИ́ТИСЯ), ЧАДИ́ТИ (ЧАДІ́ТИ), ДИМУВА́ТИ розм., КАДИ́... смотреть
кади́ти (пали́ти, кури́ти і т. ін.) фіміа́м кому, перед ким. Дуже вихваляти кого-небудь, лестити комусь. Щоб запобігти в неї ласки, треба було безперестану кадить перед нею фіміами лестощів (І. Нечуй-Левицький); Раби і підніжки всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (М. Коцюбинський); Вони всіма силами курили йому (М. К. Садовському) фіміам (Минуле укр. театру).... смотреть
дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.екон.Дієприслівникова форма: кадивши, кадячикадитьДеепричастная форма: кадив, кадя
каджу, кадиш, недок. 1》 Махаючи кадилом (кадильницею) під час церковного обряду, курити ладаном або іншими пахучими речовинами.2》 перен. , розм. Вип... смотреть
To thurify, to cense, to incense; перен. to fawn (upon), to flatter
1) кади́ть, кури́ть, оку́ривать 2) льстить, заи́скивать (пе́ред кем), подли́зываться
див. палити
Кади́ти, каджу́, ка́диш, -дять
кади́ти дієслово недоконаного виду
церк.; перен. кадить
Здійснювати кадіння
-джу, -диш kadzić
хвалити