КИДАТИСЯ

-аюся, -аєшся, недок., кинутися, -нуся, -нешся, док.

1) Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого-, чого-небудь. || розм. Звертатися до когось за допомогою, порадою тощо. || на когощо. Нападати, накидатися. || до чого, на що, також з інфін. Поспішно, із завзяттям, запалом братися за що-небудь. || У пориві почуття швидко прямувати, падати. || у що, перен., розм. У сполуч. з абстрактними іменниками означає – починати дію (діяльність), виражену іменником.

••

Куди не кинься — скрізь, усюди.

Не кидатися кого, чого — не залишати кого-, чого-небудь; не цуратися когось, чогось.

2) тільки недок. Швидко рухатися в різні боки; метушливо ходити, бігати тощо; метатися.

3) Плигати куди-небудь. || Швидко лягати, сідати.

4) Раптом сильно здригатися. || Неспокійно перевертатися (уві сні). || тільки недок. Сильно битися (про серце).

5) Сплескувати, піднявшись до поверхні води (про рибу).

6) тільки недок., чим. Те саме, що кидати 1).

••

Кидатися словами (словом, фразами) — безвідповідально казати необдумані слова, фрази.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

Смотреть что такое КИДАТИСЯ в других словарях:

КИДАТИСЯ

КИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., КИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док.1. Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого-, чого-небудь.Іде [пастух] до воріт і хоче ... смотреть

КИДАТИСЯ

КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХА... смотреть

КИДАТИСЯ

ві́шатися (ки́датися, чіпля́тися) / пові́ситися (ки́нутися, почепи́тися) на ши́ю кому, несхв. Нав’язуватися кому-небудь, настирливо домагаючись прихильності, взаємності (про жінок у ставленні до чоловіків). — Ти, Яринко, йому на шию не вішайся, ми й почекати можемо... У нас тих женихів хоч греблю гати... (М. Зарудний); — Якби ти була моя жінка, а тут де не візьмись хвинтик з улиці... І ти чіпляєшся йому на шию! Гарно було б мені на те дивитися? (Панас Мирний); — Сяя (Оксана) повісилась на шию копитанові (капітанові), захотіла разом панею бути (Г. Квітка-Основ’яненко); Почувала (вона), що вільна вчинити, як хоче. Може, й справді своє треба ловити, хапати? Інші самі ладні йому на шию кинутися, а вона ось таку владу над ним добула, доводить свого бригадира до безтяму... (О. Гончар); — Утік! Боягуз, утік від молодої жінки, що не почепилася йому на шию з першої зустрічі! (Іван Ле). впада́ти (рідше па́дати) / впа́сти в о́ко (в о́чі, у ві́чі). 1. кому. Хто-небудь помічає, бачить, звертає увагу на когось чи на щось. На одному (магазині), крайньому від базару, ще впала Давидові в очі афіша. Сьогодні буде виставлена “Хмара” (А. Головко); Байдуже ніхто не міг пройти повз Оверка, усім пада в око розкішний паруб’яга (К. Гордієнко); // Привертати чию-небудь увагу. Ксеня непомітно забилася в середину колони, — аби змішатися з людьми, не впадати в око вартовим (С. Голованівський); Хоч би дрантя якесь натягла на себе, щоб не впадати відразу в ненажерливі очі тим супостатам (О. Сизоненко). 2. Бачити, помічати що-небудь. Гайдамаки з “маминих синків” товпились біля буфету, шелестячи в руках нерозрізаними аркушами “керенок”, брали, що тільки в око впадало (А. Головко); Я палкий аматор морфології рослин. От і збираю все, що в око впаде (Я. Качура). 3. Бути особливо помітним; помічатися. Вза ки́датися / ки́нутися в безо́дню. Доводити себе до загибелі, гинути. З того дня ходила (Маруся), мов затроєна (затруєна). Чула, що вже не має волі, що вже мусить іти, кидатися в якусь безодню з закритими очима (Г. Хоткевич). кида́тися / ки́нутися сторч голово́ю. Діяти, робити що-небудь необдумано, нерозсудливо і т. ін. А тут оці щиглики, трясця їхній тітці, сторч головою, мов дурні пуголовки, кидаються в політику (М. Стельмах). ки́датися на всі бо́ки. Діяти непослідовно, роблячи одночасно кілька справ і не завершуючи жодної. Він (Романчук) щиро бажає добра своєму краю, але не знає за що ухопитись і на яку ступить, через те кидається на всі боки (Леся Українка). ки́датися слова́ми (сло́вом, фра́зами і т. ін.). Говорити, обіцяти що-небудь безвідповідально, несерйозно, необдумано. Ніяка поважаюча себе людина, до якої прийшли на раду, не буде поспішати й кидатись нерозважним словом (Ю. Яновський). па́дати (ки́датися) / упа́сти (ки́нутися) в но́ги (під но́ги, до ніг і т. ін.) кому, кого, до кого і без додатка. 1. Усіляко принижуючись, просити пощади, помилування і т. ін., перев. стаючи на коліна. Закусив (Гервасій) нижню губу, рвонув угору арапник, але .. одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав: — Ще будеш мені в ноги падати, будеш чоботи лизати, щоб найняв у економію (М. Стельмах); — А нуте, провчіть її, щоб знала — як бариню обдурю…— Панійко! голубонько! — не дала договорити Уляна і кинулась у ноги (Панас Мирний); // Звертатися до кого-небудь з уклінним проханням. Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молодиці з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (М. Коцюбинський). 2. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Та ти мені в ноги падай за те, що я твого вишкребка весь вік годую (Григорій Тютюнник). па́дати до ні́жок. (Служебка:) Цілую руці, пане, і падаю до ніжок, к... смотреть

КИДАТИСЯ

недок. кидатися, док. кинутися1) to throw oneself; (стрімголов, вниз головою) to precipitate oneself; (вбік; звич. про коней) to shy; (рвучко) to dash,... смотреть

КИДАТИСЯ

-аюся, -аєшся, недок. , кинутися, -нуся, -нешся, док. 1》 Швидко йти, бігти, прямувати кудись, до кого-, чого-небудь.|| розм. Звертатися до когось за... смотреть

КИДАТИСЯ

1) бросаться, броситься, кидаться, кинуться, разг. пускаться, пуститься (в соч. с другим глаг. со знач. бежать); метаться, метнуться (беспокойно, беспорядочно); устремляться, устремиться (направляться); сов. ринуться (стремительно) 2) (на кого-н., что-н.) бросаться, броситься, набрасываться, наброситься, накидываться, накинуться 3) (только сов.; неожиданно обнаружить отсутствие кого-н., чего-н.) разг. хватиться 4) (быстро подниматься вверх; вздрагивать от неожиданности) вскидываться, вскинуться 5) (только несов. - чем-н. друг в друга или в кого-н.) бросаться, кидаться... смотреть

КИДАТИСЯ

метатися; (до кого) бігти, підбігати, (у потребі) звертатися; (на кого) нападати, накидатися; (у воду) СВ. стрибати, скакати; (чим) кидати що; (у крісло) плюхатися; (до праці) одразу братися, допадатися; док. КИНУТИСЯ, шугнути, шатнутися, шарахнути, порватися, (врозтіч — ще) порснути.... смотреть

КИДАТИСЯ

【未】1) (急向某处) 奔去, 跑过去; 扑去, 冲去Кидатися до дверей 朝门奔去Кидатися в обійми 投入…的怀抱2) (只用来完成体) 相互抛掷, 互相对抛

КИДАТИСЯ

ки́датися[кидатиес'а]-айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а

КИДАТИСЯ

[kydatysja]дієсл.rzucać się

КИДАТИСЯ

-аюся, -аєшся rzucać się, miotać się; zob. кинутися

КИДАТИСЯ

(швидко діяти) пориватися, метатися, розм. шугати.

КИДАТИСЯ

{ки́датиеса} -айуса, -айеіс:а, -айеіц:а, -айуц:а.

КИДАТИСЯ

ки́датися дієслово недоконаного виду

КИДАТИСЯ

მისევა, დატაკება, მივარდნა

КИДАТИСЯ

бросаться

КИДАТИСЯ В ОЧІ, ВБИРАТИ ОЧІ, УБИРАТИ ОЧІ, ВПАДАТИ В ОКО, УПАДАТИ В ОКО

У діловому мовленні кальок особливо багато. “У кімнатах кидається в очі безпорядок” – читаємо в протоколі обстеження гуртожитку. Виділений вислів – буквалістичний переклад з російського бросаться в глаза. Проте жодної потреби в ньому не було, бо є природний український – упадати (упасти) в очі: “Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...” (Павло Загребельний). Є ще близький до цього зворот убирати очі: “Кожух такий, що очі вбирає” (Степан Руданський). Цей вислів уживається тільки в позитивному плані, тоді як перший – упадати в очі – може мати позитивне й негативне забарвлення.... смотреть

КИДАТИСЯ В ОЧІ, УПАДАТИ В ОЧІ, УПАДАТИ В ОКО, УБИРАТИ ОЧІ

Кидатися в очі, упадати в очі (в око), убирати очі «Кидається в очі низька успішність учнів з алгебри й геометрії та англійської мови», — читаємо в протоколі обстеження одної школи. Тут виділений вислів скальковано з російського бросаться в глаза. Але в цьому не було ніякої потреби, бо є природний український — упадати (упасти) в очі: «Вона мені й тоді ще в око впала, що яке то молоде й хороше, та нещасливе» (Ганна Барвінок); «Коли раптом упала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка» (Леся Українка); «Щоразу впадали йому в око поодинокі берізки...» (П. Загребельний); «В око ще одна купецько-чиновнича прикмета впадала...» (О. Ковінька). Є ще близький до попереднього вислів убирати очі: «Кожух такий, що очі вбирав» (С. Руданський); «Червоне поле в білих розводах очі вбирало» (К. Гордієнко). Цей вислів виступає тільки в позитивному плані, тимчасом як перший — упадати в очі — може мати позитивне й негативне забарвлення: «упадає в очі низька успішність».... смотреть

КИДАТИСЯ ПІД ПОЇЗД

throw oneself under a train

КИДАТИСЯ У ВІЧІ

впадати в очі

T: 140