КНУРЕ́ЦЬ, рця́, ч.Зменш. до кнур.[Герасим:] Ти удаси, ніби приїхав на завод купувать свинку і кнурця... (І. Карпенко-Карий);Та, гляди, не продай чорног... смотреть
імен. чол. роду, жив.екон.
кнуре́ць іменник чоловічого роду, істота
-рця, ч. Зменш. до кнур.
кнурець, -рця