-а, ч.
1) Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями.
••
Аварійний комісар — фізична або юридична особа, до послуг якої звертаються страхувальники у разі настання страхового випадку із застрахованим майном.
2) За кордоном і в Росії 18 – початку 20 ст. – урядовець, що виконував поліційні функції; пристав.
3) Особа, яка очолює військовий комісаріат.
4) Під час французької революції кінця 18 ст. – уповноважений Національного конвенту, який відвідував із дорученнями департаменти або війська.
5) іст. В Червоній та Радянській армії – те саме, що політрук.
••
Народний комісар — в першому після Жовтневого перевороту уряді (Рада народних комісарів, яку очолив В. Ленін) – те саме, що міністр. Комісар освіти.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
КОМІСА́Р, а, ч.1. іст. Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями.Комісар закордонних справ стояв на березі й дивився в синю морську дал... смотреть
-а, ч. 1》 Посадова особа, наділена урядом особливими повноваженнями.Аварійний комісар — фізична або юридична особа, до послуг якої звертаються страхув... смотреть
коміса́р (франц. commissaire, від лат. commissarius – уповноважений) 1. У різних країнах службова особа, наділена урядом особливими повноваженнями. У Франції за часів буржуазної революції кінця 18 ст. К. називалися уповноважені Конвенту. В СРСР: а) в 1917 – 46 pp. (до утворення міністерств) – член уряду, який очолював центральний галузевий орган державного управління (народний комісаріат); б) У 1918 – 42 pp. (з перервами) – представник Комуністичної партії і Рад. уряду в армії та флоті, що поділяв з командиром відповідальність за виконання бойового завдання, за бойову, політичну й матеріально-господарську підготовку частини; в) особа, яка очолює військовий комісаріат. 2. У деяких країнах – чиновник, що виконує поліцейські функції.... смотреть
комісар; ч. (фр., від лат., уповноважений) 1. У різних країнах службова особа, наділена урядом особливими повноваженнями. У Франції за часів революції кінця 18 сг. К. називалися уповноважені Конвенту. В Україні: а) в 1917-46 рр. (до утворення міністерств) член уряду, який очолював центральний галузевий орган державного управління (народний комісаріат); б) У 1918 - 42 рр. (з перервами) представник Комуністичної партії і Рад. уряду в армії та флоті, що поділяв з командиром відповідальність за виконання бойового завдання, за бойову, політичну й матеріально-господарську підготовку частини; в) особа, яка очолює військовий комісаріат. 2. У деяких країнах - чиновник, що виконує поліцейські функції.... смотреть
Коміса́р. Спостерігач, який стежить за законним перебігом виборів. До виборів може Староство вислати свого комісаря. Він має на те уважати, аби вибори відбували ся так, як приписує закон, аби при виборах був супокій і порядок, більше нічо (См.-Стоцький, Громада, 38)// пол. komisarz - комісар, член комісії.... смотреть
імен. чол. роду, жив.екон.комиссар
(при старостві) політичний районний урядник в колишній Австрії [III]— вищий урядовець повітового політичного управлінню або поліції в колишній Австрії ... смотреть
[komisar]ч.komisarz
ім commissioner • помічник ~а commissioner's assistant (deputy); sub-commissioner • ~ поліції commissioner of the police; police commissioner
Commissarвійськовий комісар — enlistment officer
【阳】 (负责某方面领导工作的) 委员
commissar, commissary, (поліції) commissioner, Commr
Коміса́р, -ра; -са́ри, -рів
коміса́р іменник чоловічого роду, істота
Kommissær
Kommissær
Стільник
-а m komisarz
комісар, -а
комиссар
კომისარი
commissioner of police, police commissioner