-чу, -чиш, недок., перех.
1) також без додатка, перев. безос. Виникати, з'являтися (про корчі); судомити.
2) перен., розм., рідко. Удавати кого-небудь, прикидатися ким-небудь. Корчити дурня.
3) зах. Корчувати, викорчовувати.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
КО́РЧИТИ, чу, чиш, недок.1. тільки 3 ос., кого, що. Спричиняти корчі, примушувати напружуватися, скручуватися.Страх його кривить та корчить (Панас Мирн... смотреть
КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́т... смотреть
кле́їти (ко́рчити, стро́їти) ду́рня. 1. Робити дурниці, безглузді вчинки. Петрусь сів. Просто на вогкий, холодний гравій.— Хлопчики, викидайте мене разом з добром.— Кинь дурня клеїти! — розсердився, аж викрикнув Валет (П. Дорошко); — Тільки от що, Маріє,— затримав її Давид,— хай Тихін дурня не строїть, нехай лікується (А. Головко). 2. Прикидатися таким, що нічого не розуміє, не знає. — А ти,— звернувся він (пристав) до Шевченка,— зарубай собі на носі: зашмагаю, коли будеш клеїти дурня (З. Тулуб); Ясно, що ця руда баба клеїть дурня (І. Багряний). 3. Нічого не робити, байдикувати. — Іди до печей (на завод). Там дурня не будеш клеїти (М. Рудь). ко́рчити (з се́бе) ду́рня (ду́рника, бла́зня і т. ін.). Робити вигляд, що нічого не розумієш, не знаєш. Хлопчина дивиться в небо, усміхається й не поспішає... “Та що ти дурника з себе корчиш? До сховища!” — гукає йому під саме вухо редактор (Т. Масенко); — Це тип хитрий і підступний .. Він і раніше на весіллях, на хрестинах блазня з себе корчив (П. Автомонов).... смотреть
1. вдавати, вдати, удавати, удати, повдавати, прикидатися, прикинутися, поприкидатися, дурити, здурювати, здурити, поздурювати, придурюватися, придурит... смотреть
-чу, -чиш, недок. , перех. 1》 також без додатка, перев. безос. Виникати, з'являтися (про корчі); судомити.2》 перен. , розм. , рідко. Удавати кого-н... смотреть
1) to contort2) (удавати з себе) to pose (as), to playкорчити з себе — to pose asвін корчить з себе когось — he gives himself airs, he poses as
【未】1) 痉挛, 抽搐3) 硬充, 碍装成(某种样子)
1) корчить, разг. скрючивать, крючить, корёжить; сводить (судорогой) 2) (стараться казаться кем-н.) разг. корчить
судомити, коцюрбити, кандзюбити; (тіло) тіпати; (лице) кривити; (кого) СОВ. прикидатися ким; Г. корчувати.
Ко́рчити, ко́рчу, ко́рчиш, ко́рчать; не корч, ко́рчте
див. судомити
ко́рчити дієслово недоконаного виду