КРИВИТИ

кривлю, кривиш; мн. кривлять; недок., перех.

1) що. Те саме, що викривляти 1).

2) кого, перен., розм. Те саме, що передражнювати; перекривляти.

••

Кривити душею — говорити неправду; брехати.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

Смотреть что такое КРИВИТИ в других словарях:

КРИВИТИ

КРИВИ́ТИ, кривлю́, кри́виш; мн. кри́влять; недок.1. що. Те саме, що викривля́ти 1.Лице – сухе і чорне – тремтить,.. страх його кривить та корчить... (П... смотреть

КРИВИТИ

ВИКРИВЛЯ́ТИ (робити що-небудь кривим, нерівним), СКРИ́ВЛЮВАТИ, СКРИВЛЯ́ТИ, КРИВИ́ТИ, ПЕРЕКРИВЛЯ́ТИ, ПЕРЕКРИ́ВЛЮВАТИ, ПЕРЕКО́ШУВАТИ, СКРУ́ЧУВАТИ рідше, ... смотреть

КРИВИТИ

криви́ти / покриви́ти душе́ю. Бути нещирим; лицемірити. Дівчина, не звикнувши кривити душею, нічого не відповіла настирливому залицяльникові (С. Добровольський); Ніколи я у ріднім слові Не кривив душею у житті (А. Малишко); Вони (батьки) не покривлять душею, а скажуть чесно свою думку про все (В. Кучер). скриви́ти душе́ю. В цей час вона не могла скривити душею і розповіла усе про своє прохання (М. Стельмах). криви́ти рот (гу́би, уста́) на кого—що. Ставитися до кого-, чого-небудь зневажливо, зверхньо і т. ін. Вона ходила змалку на завод І на хліб свій чорний не кривила рот (Д. Павличко).... смотреть

КРИВИТИ

Кривить душею.Говорить брехню, лукавить.Кривиться, як середа на п'ятницю.Невдоволений. П'ятницю вважають достойнішим пісним днем, як середу.Хто п'є, то... смотреть

КРИВИТИ

кривлю, кривиш; мн. кривлять; недок. , перех. 1》 що. Те саме, що викривляти 1).2》 кого, перен. , розм. Те саме, що передражнювати; перекривляти.Кри... смотреть

КРИВИТИ

【未】1) 使扭歪, 使弯曲2) 口 滑稽地摹仿◇ Кривити душею 昧良心

КРИВИТИ

[krywyty]дієсл.krzywić

КРИВИТИ

викривляти, викривлювати; (губи) скривлювати, скривляти; (словами) перекривляти, передражнювати; ід. К. ДУШЕЮ, ЛУКАВИТИ, фарисействувати.

КРИВИТИ

To bend, to distortкривити душею — to act against one's conscience

КРИВИТИ

1) кривить, искривлять; искажать (судорогой, гримасой) 2) (кого) разг. передразнивать

КРИВИТИ

1) криви́ть, искривля́ть, изгиба́ть 2) обвиня́ть, вини́ть, пеня́ть (на кого́)

КРИВИТИ

див. дражнити

КРИВИТИ

криви́ти дієслово недоконаного виду

КРИВИТИ ДУШЕЮ

лицемірити

КРИВИТИ СЕ

искривля́ться, перека́шиваться

T: 36