-а, ч.
1) церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса.
2) військ. Частина металевої збруї середньовічного рицаря, яка накладалася на стегно.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАБЕ́ДРЕНИК, а, ч.1. церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, який священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса.–... смотреть
-а, ч. 1》 церк. Парчевий прямокутник із зображенням хреста, що його священики одержують як першу нагороду і носять з правого боку нижче пояса.2》 вій... смотреть
Елемент богослужбового одягу архиєрея та нагородженого ним ієрея, що являє собою довгу хустку, яку за два кути підвішують до пояса та носять на стегні; наколінник; заст. епігонат... смотреть
імен. чол. роду
набе́дреник іменник чоловічого роду
Стегновиця
набедреник, -а