НАБРІХУВАТИ

-ую, -уєш, недок., набрехати, -ешу, -ешеш, док., розм.

1) перех., що і чого, зі спол. що. Наговорювати неправди, нісенітниць.

2) неперех. Зводити наклеп на кого-небудь.

3) неперех. Припускатися помилки, неточності під час виконання чого-небудь. Набрехати в підрахунках.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

Смотреть что такое НАБРІХУВАТИ в других словарях:

НАБРІХУВАТИ

ОБМОВЛЯ́ТИ кого (неприязно висловлюватися про кого-небудь, поширювати погані думки про когось, зводити наклеп на когось), ОБСУ́ДЖУВАТИ (ОСУ́ДЖУВАТИ), С... смотреть

НАБРІХУВАТИ

НАБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБРЕХА́ТИ, ешу́, е́шеш, док., розм., що, чого і без дод.1. Говорити неправду, нісенітницю.Ярина Федорівна вдарила об по... смотреть

НАБРІХУВАТИ

-ую, -уєш, недок. , набрехати, -ешу, -ешеш, док. , розм. 1》 перех. , що і чого, зі спол. що. Наговорювати неправди, нісенітниць.2》 неперех. Зводити... смотреть

НАБРІХУВАТИ

дієсл. недокон. виду (що робити?)Дієприслівникова форма: набріхувавши, набріхуючинавиратьДеепричастная форма: навирав, навирая

НАБРІХУВАТИ

несов. - набріхувати, сов. - набрехати; разг. навирать, наврать, сов. налгать, насплетничать; наговаривать, наговорить, клеветать, наклеветать, разг. ябедничать, наябедничать... смотреть

НАБРІХУВАТИ

Набрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; набреха́ти, -брешу́, -бре́шеш, -бре́шуть; набре́ханий

НАБРІХУВАТИ

наговорювати, зводити наклеп, наплітати, оббріхувати, обмовляти, наклепувати; (потай) нашіптувати.

НАБРІХУВАТИ

див. ганьбити; обманювати

НАБРІХУВАТИ

набрі́хувати дієслово недоконаного виду розм.

T: 99