НАБРИ́ДЛИВИЙ (який набридає своєю одноманітністю, частою повторюваністю, тривалістю тощо), ДОКУ́ЧЛИВИЙ, НАДОКУ́ЧЛИВИЙ, ОБРИ́ДЛИВИЙ, НАСТИ́РЛИВИЙ, НАСТИ... смотреть
НАБРИ́ДЛИЙ, а, е.Який набрид.Марія змахнула хвартухом набридлу сльозу і боязко озирнулася до вікна (В. Кучер);Над морем шугає пронизливий вітер і висви... смотреть
ад'єктивнадоедливый
насточортілий, огидлий, осточортілий, ок. зосоружілий.
набри́длий дієприкметник
-а, -е.Який набрид.