НАБУВАЧ

-а, ч.

Той, хто набуває, купує що-небудь. Набувач благодійної допомоги.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

НАБУВАЧКА →← НАБУВАТИСЯ

Смотреть что такое НАБУВАЧ в других словарях:

НАБУВАЧ

НАБУВА́Ч, а́, ч.Той, хто набуває, купує що-небудь, стає власником чогось.Процес нагромадження глитаями грошей і землі як капіталу, процес перетворення ... смотреть

НАБУВАЧ

ПОКУПЕ́ЦЬ (той, хто купує що-небудь), НАБУВА́Ч, СПОЖИВА́Ч, КУПУВА́ЛЬНИК розм., КУПЕ́ЦЬ розм., ТОРЖНИ́К заст. На хороший товар багато покупців (прислів'... смотреть

НАБУВАЧ

ім (набувальник) acquirer; grantee; purchaser; transferee; (володілець тж) holder; keeper; possessor; (на праві власності) owner; (нерухомого майна тж) proprietor; tenant • ~ за договором purchaser under a contract • добросовісний ~ (володілець) bona fide (good faith) purchaser; purchaser in good faith • недобросовісний ~ (володілець) mala fide purchaser... смотреть

НАБУВАЧ

імен. чол. роду, жив.той, хто набуває, купує що-небудьприобретатель¤ iнстинкт набувача -- инстинкт приобретателя

НАБУВАЧ

-а, ч. Той, хто набуває, купує що-небудь. Набувач благодійної допомоги.

НАБУВАЧ

кн., призбирувач, загреба, раб мамони, г. доробкевич, ФР. заробітчанин.

НАБУВАЧ

набува́ч іменник чоловічого роду, істота

НАБУВАЧ

Acquirer; getter

НАБУВАЧ

Набытчык

НАБУВАЧ

набувач, -а

НАБУВАЧ

набытчык

НАБУВАЧ

набытчык

T: 137