БУНДЮ́ЧИТИСЯ (триматися, поводитися зарозуміло, намагаючись підкреслити свою зверхність, значущість), ПИНДЮ́ЧИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм., ІНДИ́ЧИТИС... смотреть
НАБУНДЮ́ЧИТИСЯ див. набундю́чуватися.
набундю́читися дієслово доконаного виду надуватися, розпускати крила; набувати войовничого вигляду розм.
Набундю́читися, -дю́чуся, -чишся; -дю́чся, -дю́чтеся
To be puffed up, to pride oneself
див. набундючуватися.