-я, с.
Дія за знач. набути, набувати I 1), 2).
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАБУТТЯ́, я́, с.Дія за знач. набу́ти¹, набува́ти¹ 1, 2.Крім набуття спеціальних знань, я мусила швидко пройти так звану “господарську” підготовку (М. Ч... смотреть
(убігаються о набуття) — тут: прагнуть надбати [XIX] В Франції, напр., уважають всі верстви суспільні книгу довгу крайового найбезпечнішим поміщенням з... смотреть
імен. сер. родуобретение¤ набуття сили закону -- вступления в силу закона ¤ набуття чинності -- вступления в силу
ім (отримання) acquisition • ~ громадянства acquisition of citizenship (of nationality) • ~ прав acquisition of rights "(договором) чинності entry (of a treaty) into force... смотреть
набуття́[набут':а]-т':а
1) приобретение, накопление 2) приобретение набуттятя громадянства — приобретение гражданства
Acquirement, acquisition, gaining, obtaining; earning
-я, с. Дія за знач. набути, набувати I 1), 2).
Набуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
(навичок) contraction, attainment, coming
набуття́ іменник середнього роду
вчт; техн. получение
{набут:а́} -т:а́.
acquisition of nationality
attachment of insurance
coming into effect, commencement, effectiveness, entry into force
coming of a treaty into force