-а, ч.
1) Боєць, який наводить гармату, кулемет і т. ін. на ціль.
2) Робітник, який займається наведенням чого-небудь.
3) Той, хто наводить кого-небудь на щось. Навідник банди.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАВІДНИ́К, а́, ч.1. Боєць, який наводить гармату, кулемет і т. ін. на ціль.Помахавши кулаками вслід гуркотові, навідник облишив зенітку (І. Багряний);Н... смотреть
-а, ч. 1》 Боєць, який наводить гармату, кулемет і т. ін. на ціль.2》 Робітник, який займається наведенням чого-небудь.3》 Той, хто наводить кого-небуд... смотреть
імен. чол. роду, жив.наводчик
1) військ. gun-layer2) (банди) tipper-off
(гармат) ціляр
навідни́к іменник чоловічого роду, істота
воен. и пр. наводчик
техн. наводчик
навідник, -а