-у, ч.
Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами. || перев. мн. Практичні знання, досвід у якій-небудь галузі.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
ДО́СВІД (сукупність знань, умінь, здобутих у житті, на практиці), НА́ВИЧКА, НА́ВИКИ (НА́ВИК рідше), ПРА́КТИКА, ШКО́ЛА часто зі сл. життя, життєва; МУ́Д... смотреть
НА́ВИК, у, ч., перев. мн.Уміння, практичні знання набуті досвідом, звичкою, вправами в чому-небудь.Поступово вона набувала навиків [роботи горнового], ... смотреть
НАВИК – НАВИЧКАНавик, -у. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами; практичні знання, досвід у якійсь справі: механізаторські навики, мистецькі навик... смотреть
навик м, умение снавык
[nawyk]ч.rutyna, nawyk
-у, ч. Уміння, набуте досвідом, звичкою, вправами.|| перев. мн. Практичні знання, досвід у якій-небудь галузі.
【阳】1) 习惯2) 技能, 技巧, 熟巧
див. звичай
Practice, experience, skill
-у m, навичка -и ż nawyk, przyzwyczajenie
на́вик іменник чоловічого роду
навик, -у
навык