ГРОЗИ́ТИ (кому, чому — містити в собі загрозу, небезпеку), ЗАГРО́ЖУВАТИ, ПОГРО́ЖУВАТИ рідше; НАВИСА́ТИ, ЗАВИСА́ТИ (над ким-чим — виникаючи, з'являючись... смотреть
нави́снути / нависа́ти на о́чі кому. Привернути чию-небудь увагу, зацікавити когось. (Горпина:) Як ти почнеш балакати про те, як ти мене любиш, то мені здається, що тобі нависло на очі моє хазяйство та худоба… (М. Кропивницький); // Зустрітися, сподобатися кому-небудь. (Виборний:) Так чом же ви не одружитеся? .. Чи ще, може, сужена на очі не нависла? (І. Котляревський); — Це вже хтось тобі навис на очі. Щось таке та є! — обізвався Роман.— Ніхто мені не навис на очі. Я тебе полюбила і більше нікого в світі не буду любити (І. Нечуй-Левицький). (чо́рні) хма́ри збира́ються (нависа́ють, ску́пчуються і т. ін.) / зібра́лися (нави́сли, ску́пчилися і т. ін.) над ким—чим, навколо кого—чого. Кому-, чому-небудь загрожує неприємність, горе, біда і т. ін. Вони (онуки Мономаха) данину злій орді Платили й гризлись між собою, А чорні хмари над тобою (Львовом) уже збиралися тоді (Д. Павличко); — Скажи, хай приїжджає сьогодні на збори, бо наді мною нависли хмари (М. Зарудний); Чорні хмари Другої світової війни скупчувалися над земною кулею (З журналу). згу́щуються важкі́ хма́ри. Василеві було дуже важко. Йому здавалось, що навколо нього згущувались важкі хмари (П. Панч). над голово́ю (голі́вонькою) збира́ються (чо́рні) хма́ри чиєю, кого. Над головою Василини збиралися чорні хмари (І. Нечуй-Левицький); Над Федьковою ясною голівонькою збиралися хмари (А. Дімаров). нависа́ють грозові́ хма́ри. Батько прикипів поглядом до... смотреть
недок. нависати, док. нависнути1) to hang (over); (про скелі) to overhang, to beetle (over); (про хмари) to lower, to hover2) перен. (загрожувати) to i... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?)Дієприслівникова форма: нависнувшинависнутьДеепричастная форма: нависши
НАВИ́СНУТИ див. нависа́ти.
-ну, -неш zawisnąć над ставом нависає верба nad stawem pochyla się wierzba над нами нависає небезпека grozi nam niebezpieczeństwo
【完】 见 нависати
нави́снути дієслово доконаного виду
див. нависати.
сов. от нависати
техн. нависать