-а, ч.
1) перев. мн. навушники. Частина головного убору, яка закриває вуха. || Спеціальне пристосування, що прикриває вуха від морозу, вітру.
2) перев. мн. Пристрій для слухання звукопередач, що прикладається до вух або надівається на них.
3) Частина вуздечки, що міститься поза вухами коня.
4) розм. Той, хто доносить або любить доносити.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАВУ́ШНИК, а, ч.1. перев. мн. Частина головного убору, яка закриває вуха.Юра, насунувши навушники своєї незмінної кепки, ішов зі мною (М. Бажан);Підійш... смотреть
ДОНО́ЩИК, ДОНО́СНИК, ДОНО́ШУВАЧ, ВИКА́ЗУВАЧ, ВИКА́ЖЧИК розм., Я́БЕДНИК розм., Я́БЕДА розм., ФІСКА́Л розм., НАВУ́ШНИК розм., ВУ́ХО розм., ШЕПТУ́Н розм.,... смотреть
-а, ч. 1》 перев. мн. навушники. Частина головного убору, яка закриває вуха.|| Спеціальне пристосування, що прикриває вуха від морозу, вітру.2》 пе... смотреть
імен. чол. родунаушник
(у шапці) клапан; (телефонний) слухальце; ЖМ. шептун, стукач, ФІСКАЛ.
Hovedtelefon, høretelefon, øretelefon
наву́шник іменник чоловічого роду
Hörlur
техн. наушник
навушник, -а
საყურისი
наушник