ВИГАНЯ́ТИ (змушувати когось іти, виходити геть, залишати приміщення, місце, місцевість і т. ін.), ПРОГАНЯ́ТИ, ВИГО́НИТИ, ГНА́ТИ, ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВ... смотреть
(і) ці́пом (дрючко́м) не нажене́ш кого, куди. Хто-небудь ні за яких умов не буде жити десь. — Тебе в село і ціпом не наженеш. Ти будеш тертися біля вчених, де-небудь у великому місті (Григорій Тютюнник). наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти хо́лоду кому, на кого. Виклика́ти страх, переляк, занепокоєння і т. ін. у когось з певною метою. Такого бідному хлоп’яті холоду нагнав, що тільки ще Трохим погляне на нього грізно, так він уже й труситься (Г. Квітка-Основ’яненко); — Ви на мене нагнали холоду, Андрію. Я вже просто боюся…Ви щось знаєте, і це мене лякає... (О. Слісаренко). наганя́ти (наго́нити) / нагна́ти чо́рну хма́ру на кого. Псувати настрій кому-небудь; засмучувати когось. Було видно, що старий Коваль не в настрої.., оцей виїзд молодих нагнав на нього чорну хмару (В. Кучер). нагна́ти дрижакі́в (тру́су) на кого, кому. Дуже налякати когось. Такий .. тихенький горбатий дідусь на нічній галявині міг би нагнати дрижаків і на хороброго (О. Донченко); Такого трусу нагнали йому (Сл. Б. Грінченка).... смотреть
недок. наганяти, док. нагнати1) (наздоганяти) to overtake, to come up (with); to equal; (зрівнятися) to catch up (with)2) перен. (викликати) to causeна... смотреть
нагна́ти[нагнатие]нажеину, нажеинеш, нажеинеимо, нажеинеите; нак. нажеини, нажеин'іт'
НАГНА́ТИ див. наганя́ти.
{нагна́тие} нажеину́, нажеине́ш, нажеинеимо́, нажеинеите́; нак. нажеини́, нажеині́т.
【完】 见 наганяти
нажену, наженеш nagnać, napędzić; dogonić
1) нагна́ть 2) прину́дить, заста́вить
нагна́ти дієслово доконаного виду
див. наганяти.
сов. от наганяти
техн. нагонять