-а, ч.
Частина металевої збруї, що накладалася на голінку. || Все, що накладалось, одягалось на голінку.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАГОЛІ́ННИК, а, ч., заст.Частина металевої збруї, що накладалась на голінку.Боярин був у повній рицарській збруї: в панцирі з залізної, блискучої бляхи... смотреть
Наголінник:— наколінник (у панцирі) [4]— частина лицарського панцира для захисту колін від ударів [XII]
-а, ч. Частина металевої збруї, що накладалася на голінку.|| Все, що накладалось, одягалось на голінку.
імен. чол. роду
наголі́нник іменник чоловічого роду
наголінник, -а