-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити. || наголошено, безос. присудк. сл.
2) у знач. прикм., лінгв.На якого падає наголос.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАГОЛО́ШЕНИЙ, а, е.1. Дієпр. пас. до наголоси́ти.Наголошений у поезії образ “втраченої дороги” співіснує з потрійним зверненням до Бога, невідступною й... смотреть
ад'єктиввід слова: наголосити- (у знач. прикм. ) на який падає наголосударяемый
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до наголосити.|| наголошено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. , лінгв. На якого падає наголос.
[nahołoszenyj]прикм.akcentowany
Наго́лошений, -на, -не
Stressed
наголо́шений дієприкметник
ударяемый