-а, ч.
Учасник облави, який гонить звіра чи птаха на мисливця; гучок.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НАГО́НИЧ, а, ч.Учасник облоги, який гонить звіра або птаха на мисливця; гучок.Коли нагоничі розсипалися цепом і вигуками почали підіймати дичину, Гасан... смотреть
НАГО́НИЧ (учасник облави, який жене звіра або птаха на мисливця), ГУЧО́К, ЗАГО́НИЧ. Нагоничі швидко означували терен, куди заблукав вовк, прапорцями (П... смотреть
імен. чол. роду, жив.
(мисл.), гукайло, гучок, загонич
-а, ч. Учасник облави, який гонить звіра чи птаха на мисливця; гучок.
наго́нич іменник чоловічого роду, істота
нагонич, -а