ДІСТА́ТИСЯ безос. (про покарання, гостру критику тощо, часто зі сл. на горіхи, на кислички, на бублики, на гостинці та ін.), ПОПА́СТИ, ПЕРЕПА́СТИ розм.... смотреть
недок. нагоряти, нагорати, док. нагоріти1) (давати нагар) to form a carbon deposit; to form sootсвічка нагоріла — the candle wants snuffing2) безос. (п... смотреть
дієсл. док. виду (що зробити?); неперех.Дієприслівникова форма: нагорівшинагоретьДеепричастная форма: нагорев
НАГОРІ́ТИ див. нагоря́ти.
нагорі́ти дієслово доконаного виду
див. нагоряти.
сов. от нагоряти
техн. нагорать