НАРІЧЧЯ

-я, с., лінгв.

Угруповання діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис.


Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»

НАРАДА →← НАРІСТЬ

Смотреть что такое НАРІЧЧЯ в других словарях:

НАРІЧЧЯ

нарі́ччя• наріччя- різновид загальнонар. мови, широкий діалектний масив структурно споріднених говорів та діалектів. Характеризується певними фонет., г... смотреть

НАРІЧЧЯ

ДІАЛЕ́КТ (місцевий різновид загальнонародної мови); НАРІ́ЧЧЯ (сукупність таких різновидів на більшій території); ГОВІ́РКА, ГО́ВІР, БАЛА́ЧКА розм., заст... смотреть

НАРІЧЧЯ

НАРІ́ЧЧЯ, я, с., лінгв.Угрупування діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис.Михальчук уперше опрацював докладну класифікацію україн... смотреть

НАРІЧЧЯ

хохл. (наречіє говіркаговір, говірка

НАРІЧЧЯ

імен. сер. роду

НАРІЧЧЯ

-я, с. , лінгв. Угруповання діалектів якої-небудь мови на основі спільних діалектних рис.

НАРІЧЧЯ

Нарі́ччя, -ччя; -рі́ччя, -рі́ччів і -рі́ч, -рі́ччям

НАРІЧЧЯ

【中】 语 副词

НАРІЧЧЯ

лінгв.dialect

НАРІЧЧЯ

див. мова

НАРІЧЧЯ

нарі́ччя іменник середнього роду

НАРІЧЧЯ

говірка, діялект.

НАРІЧЧЯ

лингв. наречие

НАРІЧЧЯ

-я n narzecze

T: 113