-а, ч.
Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким-небудь чоловік. || розм. Той, хто не визнає існування Бога, не вірує в нього; безбожник.
Смотреть больше слов в «Толковом словаре украинского языка»
НЕВІ́РНИК, а, ч.1. Непостійний, нестійкий у поглядах, стосунках з ким-небудь чоловік.У високій Шебелині білий сніжок тане, Не знаєш ти, невірнику, що з... смотреть
-а, ч. Непостійний, нетвердий у поглядах, стосунках із ким-небудь чоловік.|| розм. Той, хто не визнає існування Бога, не вірує в нього; безбожник.
імен. чол. роду, жив.
див. безбожник; грішник
неві́рник іменник чоловічого роду, істота