СОБАКА

-и, ч. і рідше ж.

1) Свійська тварина родини собачих, яку використовують для охорони, на полюванні і т. ін. Їздовий собака.

••

Як собак — дуже багато.

{Як} собака на сіні — про того, хто сам не користується чим-небудь й іншим не дає.

2) перен., зневажл. Про злу, жорстоку, недоброзичливу і т. ін. людину. || Уживається як лайливе слово.

3) до чого, перен., рідко. Той, хто досяг досконалості в чому-небудь; вміла, спритна, завзята в чомусь людина.

4) Хижий ссавець родини собачих. Дикий собака динго.