Б

I

Друга літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "б" (вимовляється "бе").

II див. би.баI виг., розм.

Уживається для вираження здивування, здогаду і т. ін.; значенням близький до дивись.

••

Ти ба! — ти диви, дивись!

II част.

1) у сполуч. зі сл. та, але. Вживається для вираження заперечення сподіваної дії, причому далі зазвичай розкриваються причини неможливості її виконання.

2) Уживається у відповідях для посилення заперечення.

III спол.

1) Уживається для приєднання речень, що уточнюють зміст попередніх; значенням близький до та й, навіть.

2) Приєднує речення з протилежним або обмежувальним значенням; змістом наближається до але.